Диво світу існує на Арабатці!
Василь ПІДДУБНЯК // 10.06.2004
Взимку і влітку, вдень і вночі на Арабатській Стрілці поблизу замороженої (із розпадом СРСР) будівлі всесоюзного медичного комплексу викидає щодоби сотні кубометрів гарячої води в Азовське море артезіанська свердловина. Таке б геотермальне джерело якій-небудь зарубіжній країні – вона б давно озолотилася.
Це не перебільшення. Заступник голови райдержадміністрації Олександр Рєзников запропонував ознайомитися із результатами лабораторних досліджень. Вони вражаючі!
Довелося навіть почути, що такі рідкісні джерела на земній кулі «мають місце бути» лише в Аргентині і на Курильських островах (Росія).
За висновками Українського НДІ курортології і фізіотерапії, саме ці води мають незаперечну бальнеологічну цінність, оскільки містять такі біологічно активні речовини, як йод, бром, кремнієву кислоту. Та поки що цілющу воду невичерпного генічеського гейзера використовує лише місцева бальнеологічна лікарня та ще приїжджі навіть з Крайньої Півночі Росії. Занурюючись у гарячу ропу чи перебуваючи під безкоштовним душем безпосередньо біля джерела, гості у такий спосіб лікують хвороби шкіри, опорно-рухового апарату, серцево-судинні та жіночі хвороби. Неподалік гарячого джерела б’є і холодне. І тут вода не менш цілюща. І знову – тисячі кубометрів неоціненного багатства зникають щороку у глибинах Азову. Вже не кажучи про мінеральні води. Про них ще в 1737 році писав ад’ютант генерал-фельдмаршала П. П. Лассі Манштейн: «При вході наших військ на Арабатську Стрілку вони знайшли там ключ води жовтуватого кольору, смаку дещо гіркого. Але ті, що пили цю воду, відчували певного роду оп’яніння і одурення. Яке скоро пройшло… Ясно, що це було мінеральне джерело».
Ось де справжні багатства краю! І вони могли б приносити області значні прибутки. До речі, десь із півтора десятка років у одному зі столичних інститутів розроблявся проект будівництва у Приазов’ї потужних тепличних комплексів з використанням тепла джерел, температура яких перевищує 80 градусів за Цельсієм.